Історія школи

Історія села Новоданилівка – це історія школи.

В околицях села Новоданилівка збереглися 20 курганів епохи міді й бронзи (IV-III тисячоліття до н. е.).

Виникло село в 1778 році. Тоді вся місцевість, де тепер лежить село, була луками. Перший поселениць був Дейнега Данило, який оселився на південно-східному підвищенні майбутнього поселення. Від прізвища першого жителя села пішла назва Данилівка, що пізніше змінилася на Новоданилівку. В дореволюційний час село нараховувало близько 80 дворів.

 

Історія Новоданилівської школи.

Школа в селі була заснована (згідно з довідкою державного архіву Запорізької області за № 463 від 23.12.1998 року, підстава Р-221, сп.1, спр.2090, арк.74) в 1887 році. Вона була чотирьохкласна. В ній було 2 класні кімнати, квартира директора і вчительська кімната.

До другої світової війни у школі йшло розмірене шкільне життя, зі своїми злетами і невдачами, з досягненнями і недоліками. Навчалися тоді у школі до 4 класу (молодші школярі) і до 7 класу (старші школярі). Директором був Христофоров Федір Микитович (вчитель математики), а його дружина Хоменко Ганна Григорівна – вчителька молодших класів). Трохи пізніше очолювали школу Шрамко Василь Харитонович (вчитель географії) та Ковтун Григорій Іванович (вчитель історії).

Вже з 1929 року в школі працювали вчителі: Осовик Микола Петрович (вчитель математики), Заболотна Таїсія Сергіївна (вчитель російської мови), Красносільська Ніна Сергіївна (вчитель молодших класів), Красніков Григорій Йосипович (вчитель географії), Краснокутська Марія Федорівна (вчитель російської мови та літератури), Литвин Ганна Іллівна (вчитель української мови). Також ще до війни в школі працювала вчителькою початкових класів Мігаш Анастасія Опанасівна. Їх давно вже немає на цім світі, світла їм памʼять.

Учні школи навчалися, вирощували сільськогосподарську продукцію на пришкільних ділянках, працювали на полях колгоспу. А ще ж допомагали пристарілим, навчали грамоти неписьменних, готували різні свята, конкурси.

Під час Другої світової війни в одному з приміщень школи була німецька місцева комендатура, а одну з класних кімнат основного приміщення було обладнано під стайню. Центральний вхід був з вулиці, його увінчували дві скульптури: піонера і піонерки, що сурмили у сурми. Під час окупації скульптури знищили.

Після війни школу відновила свою діяльність.

З часом будинок школи добудовувався декілька разів з метою збільшення класних кімнат, кабінетів, бібліотеки, підсобних кімнат, майстерні. В міру того, як збільшувався контингент учнів, школа добудовувалася і набрала вигляду, який ми бачимо сьогодні.

 

В післявоєнну пору в школі працювали вчителі: Панченко Демʼян Христантович (вчитель математики), Панченко Мотрона Марківна (вчитель молодших класів), Лось Андрій Маркович (вчитель географії), Шмиголь Галина Михайлівна (вчитель географії), Лось Євдокія Михайлівна (вчитель біології), Медвідь Марія Титівна (вчитель історії), Смага Євдокія Іванівна (вчитель німецької мови), Наливайко Галина Степанівна (вчитель молодших класів), Шевченко Іван Якович (вчитель математики, фізики), Шевченко Варвара Феофанівна (вчитель початкових класів), Хелемендик Раїса Григорівна (вчитель математики), Стратій Іван Митрофанович (вчитель математики), Бут Валентина Федосіївна (вчитель укр. мови), Говʼязь Валентина Миколаївна. Директором школи довгий час був Бережко Петро Кузьмич (вчитель історії за фахом).

У післявоєнний час учні займалися, крім науки, різними цікавими і корисними справами: їздили на конкурси й олімпіади, де займали призові місця. У школі випускали шкільні газети, вирощували у теплиці розсаду, в той час теплиця школи славилася серед шкіл району.

То був час, коли піднімалось на ноги сільське господарство після лихоліть війни. Учні допомагали вирощувати кролів, свиней, курей, качок, навіть тримали бджіл. У нашій школі, як і в кожній, були гуртки, що й займалися трудовою працею.

З 1962 року до 1978 року директором школи був Василь Кирилович Вергун  (вчитель хімії за фахом). Трохи пізніше – Гой Іван Михайлович (вчитель математики за фахом), потім – Дейнега Віктор Васильович (вчитель історії за фахом), ще пізніше – Рудов Володимир Іванович (вчитель історії за фахом). У 1987 році школу очолив Євсєєв Юрій Володимирович (вчитель фізики за фахом).

Про вчителів Довгаль В. Д. та Денісова В. І. потрібно сказати більше і ось чому. Практично на території школи стоїть памʼятник героям-парашутистам. Дякуючи гуртку червоних слідопитів всі рідні загиблих героїв були знайдені і приїздили на могилу. Це дуже складна і кропітка робота і має великий виховний потенціал. Очолював цю роботу Денісов В. І. (учитель молодших класів). Керувала цим гуртком Довгаль В.Д. (вчитель російської мови). Її зусиллями та стараннями червоних слідопитів був організований музей бойової і трудової слави села Новоданилівки. В музеї проходили уроки мужності, екскурсії і не тільки наших учнів та односельчан.

В школі працювали гуртки художньої самодіяльності, фізкультурні секції. Все це було нормою шкільного життя, сферою сільського побуту.

Вчителями в 70-80-ті роки минулого століття в школі працювали: Вергун Василь Кирилович, Вергун Ірина Федорівна, Міщенко Марія Петрівна, Чайка Ніна Микитівна, Алєксєєнко Євдокія Іванівна, Коломоєць Марія Іванівна, Бикова Зоя Іванівна, Пелешко Галина Корніївна, Маліченко Віктор Максимович, Довгаль Григорій Дмитрович, Довгаль Валентина Демʼянівна, Денісова Віра Дмитрівна, Денісов Василь Іванович, Самойлик Лариса Павлівна, Самойлик Михайло Максимович, Карнаушенко Лідія Борисівна, Гацько Валентина Володимирівна, Пасько Ірина Петрівна.

У 80-90-ті роки колектив помітно помолодшав і в ньому працювали: Рудов Володимир Іванович, Рудова Надія Валентинівна, Донець Валентина Василівна, Сніжко Тетяна Михайлівна, Веселий Валерій Вікторович, Євсєєв Юрій Володимирович, Євсєєва Алла Яківна, Журавльова Світлана Олександрівна, Урбанська Лариса Миколаївна, Самойлик Микола Дмитрович, Вергун Андрій Васильович, Моісеєнко Сергій Миколайович, Марченко Раїса Іванівна, Кисельова Наталія Федорівна, Короєд Сергій Миколайович, Турко Наталя Миколаївна, Щербина Людмила Миколаївна, Лісовська Олена Володимирівна, Лахнова Лариса Владиславівна та інші.

Директорами школи у свій час були:

– Христофоров Федір Микитович;

– Шрамко Василь Харитонович;

– Ковтун Григорій Іванович;

– Литвин Ганна Іллівна (вечірня школа);

– Мороко Микола Іванович;

– Бережко Петро Кузьмич;

– Вергун Василь Кирилович;

– Гой Іван Михайлович;

– Денісова Віра Дмитрівна;

– Дейнега Віктор Васильович;

– Рудов Володимир Іванович;

– Євсєєв Юрій Володимирович;

– Лісовська Олена Володимирівна;

– Булавіна Олена Василівна.

Зі стін Новоданилівської школи обрали у життя щлях:

– вчительської професії: Довгаль В. Д., Коломоєць М. І., Олексієнко Є.І., Довгаль А.Г., Самойлик М.Д., Вергун А .В., Михайленко І. А., Турко Н. М., Чаричанська Ю.М., Білорус Ю. І., Міщенко В.М., Міщенко Є.С., Глухова Є.М., Пірожок О.В.  та багато інших, що працюють за межами району, області, України;

– лікарі та молодші медичні працівники: Олексієнко Л. М., Новак О. І., Герасименко А. І.,  Романенко С. О., Карачабанова С. В. та інші;

– юристи: Наливайко Л. М., Стоячко А. П.;

– військові професії: Гординський С. М., Щербак І. В., Чайка Л.Я., Турко О.М.;

– та багато-багато спеціалістів інших професій.

Отже з цієї зовні ніби й непривабливої школи виходили і виходять чудові учні, які високо і гордо несли і несуть честь Новоданилівської школи протягом усього життя.

Найбільша чисельність учнів в школі припадала на 70-ті роки минулого століття, коли в класах навчального закладу навчалося від 30 до 38 учнів, були паралелі, а загальна найбільша кількість складала 236 учнів.

Сьогодні Новоданилівську ЗОШ І-ІІ ступенів очолює колишній учень цієї ж школи – Самойлик Микола Дмитрович (вчитель біології за фахом). Разом з ним працюють Журавльова С. О., Євсєєв Ю. В., Коноваленко Н. І., Бурдейна О. В., Донець В. В., Булавіна О.В., Самаренко Л. О., Подоляк Ю.В., Матюх В. В., Хорошевський Ю.В.